Як не потонути під час життєвої бурі?

Нещодавно роздумувала над однією історією в Біблії . Її часто називають “ходіння Ісуса по воді”. Але знаєте, що цікаво? По воді ходили двоє – Ісус і Петро! Петро, який ще зовсім недавно був звичайним риболовом, пішов по воді! Згадаємо, як це було:

z5

“Відпустивши ж народ, Він на гору пішов помолитися насамоті; і як вечір настав, був там Сам.
А човен вже був на середині моря, і кидали хвилі його, бо вітер зірвавсь супротивний.
А о четвертій сторожі нічній Ісус підійшов до них, ідучи по морю.
Як побачили ж учні, що йде Він по морю, то настрашилися та й казали: Мара! І від страху вони закричали…
А Ісус до них зараз озвався й сказав: Заспокойтесь, це Я, не лякайтесь!
Петро ж відповів і сказав: Коли, Господи, Ти це, то звели, щоб прийшов я до Тебе по воді.
А Він відказав йому: Іди. І, вилізши з човна, Петро став іти по воді, і пішов до Ісуса.
Але, бачачи велику бурю, злякався, і зачав потопати, і скричав: Рятуй мене, Господи!…
І зараз Ісус простяг руку й схопив його, і каже до нього: Маловірний, чого усумнився?
Як до човна ж вони ввійшли, буря вщухнула.”

Матвія 14:23-32

Так і в житті. Ми ходимо з Ісусом, бачимо відповіді на молитви, чуємо Його голос, відчуваємо Його присутність… Ось Він так близько!… Аж раптом в якийсь день ми відпливаємо на на інший берег самі… Ісуса нема у нашому човні.

in_a_boat

А життя є життя – то спокійно тече, наче річка, а то вирує, мов бурхливий потік! І не страшно, що вирує. Страшно, коли в твоєму човні немає Ісуса. Статися може все, що завгодно… проблеми на роботі, фінансові труднощі, непорозуміння з близькими, особисті невдачі… Але Бог у своєму Слові обіцяє: “Бо Я Господь, Бог твій, що держить тебе за правицю й говорить до тебе: Не бійся, Я тобі поможу!” (Іс. 41:13). Ми завжди можемо розраховувати на Божу допомогу!

Але повернемось до Петра. Ще хвилину назад він сидів у човні і намагався вижити серед тих обставин, які його оточували, а тепер він іде по воді! Човен – це наша зона комфорту. Бурхливе море – життєві обставини. Як ми себе поведемо? Потонемо чи пройдемо їх?

storm

6 уроків, які я побачила у цій історії:

  1. Бог з нами посеред бурі. Зверніть увагу, Ісус прийшов не коли буря вщухла, а в самий епіцентр подій.
  2. Зустріч з Ісусом дає нам силу робити те, на що ми самі по собі не здатні. Ми наповнюємось Його силою, радістю, любов’ю, терпінням, вірою…
  3. Щоб “піти по воді”, потрібно вийти з човна. Навіть у бурю. Петро, як і інші учні, всіма силами намагався залишитися у човні, який з усіх сторін било хвилями! Але коли він побачив Ісуса, сам захотів вийти з нього.
  4. У будь-яких обставинах стійте на Слові Божому – саме воно служило опорою для Петра. Побачивши Ісуса, він не стрибнув стрімголов за борт, а просив Христа звеліти Йому іти.
  5. Доки ми дивимося на Господа, ми здатні “ходити по воді”. Як тільки починаємо озиратися на обставини, починаємо “тонути”. Іноді проблеми настільки серйозні, що зустрівшись з ними, ми лякаємося. А страх примушує сумніватися: “Буря занадто сильна, щоб іти… Я ніколи не ходив по воді… Це неможливо по всім законам фізики… А що, якщо це мара, яка зараз зникне?… Я потону…”. Концентруйся на Спасителі!
  6. Коли Ісус заходить у наш “човен”, рано чи пізно “буря” стихає. Головне, дозволити Йому ввійти.

В Біблії ніде не написано, що у нас завжди все буде добре. Навпаки, Господь попереджує, що посилає нас як овець серед вовків (Матвія 10:16). Тобто труднощі будуть. Але у той же час Він обіцяє, що як добрий пастир, потурбується по нас: “Я Пастир Добрий, і знаю Своїх, і Свої Мене знають. Як Отець Мене знає, так і Я Отця знаю, і власне життя Я за вівці кладу.” (Івана 10:14-15).

Нам треба вчитися довіряти Богу, щоб одного дня ми вийшли зі свого човна і “пішли по воді” – назустріч Ісусу!

step